Чотири способи прискорити транзит українського зерна

– Основною процедурою на кордоні для забезпечення сплати митних платежів є подання транзитної декларації та надання податкової гарантії. Наприклад, компанії, що надають митно-брокерські послуги в Польщі, зазвичай є невеликими сімейними підприємствами, тому гарантії, які вони надають, є відносно невеликими за вартістю – до кількох десятків тисяч євро. Таким чином, коли прибуває вантаж більшої вартості, доводиться чекати, поки не звільняться гроші або не з'явиться інший посередник, який зможе надати гарантію на необхідну суму. Іноді таке очікування триває до кількох днів, через що на терміналах утворюються черги, зазначає Юргіс Адомавічюс, засновник і генеральний директор компанії Bunasta.

22 липня 2022 року Організація Об'єднаних Націй та Туреччина домовилися про відкриття безпечного морського гуманітарного коридору в Чорному морі (Чорноморська зернова ініціатива). За час реалізації зернової ініціативи з портів України (Чорноморськ, Одеса та Південний) вийшло понад 1000 суден, які перевозили зерно та продукти харчування. У липні 2023 року Росія оголосила про своє рішення припинити реалізацію Чорноморської зернової ініціативи, посиливши прогнози щодо глобальної продовольчої кризи. Робоча група Європейської комісії (ЄК) з питань Балтійського коридору солідарності розглядає можливість транспортування українського зерна автоколонами вантажівок. Зіткнувшись зі збільшеним трафіком на кордонах ЄС, країни застосовують різні методи для збільшення пропускної спроможності. У Польщі, серед іншого, було вирішено дозволити більшій кількості митних органів працювати на кордонах.

– Хоча ця процедура дещо допомогла в транспортуванні легкових автомобілів, вантажівки, що перевозять більш дорогі товари, все ще змушені чекати через обмежену вартість гарантії. Найкращим рішенням є перенесення митної гарантії вглиб України, або до місця завантаження, або до внутрішнього митного поста. У цьому випадку необхідні документи будуть підготовлені ще до відправлення, і перевізнику не доведеться витрачати час на підготовку документації на кордоні, що допоможе уникнути черг, акцентує увагу Юргіс Адомавічюс.

За словами Юргіса Адомавічуса, хоча великі митні агентства вже можуть надавати митні гарантії в Україні, все ще бракує стратегічного консенсусу серед логістичних і транспортних компаній. Ще одним викликом у транспортній процедурі є обов'язковий харчовий контроль для всіх продуктів тваринного і рослинного походження, що імпортуються з країн, які не є членами ЄС. Основна мета цього контролю – запобігти потраплянню на територію ЄС неякісних або нестандартних продуктів, таких як генетично модифіковані зернові.

– І тут знову потрібен спільний політичний консенсус. Ми вже давно пропонуємо перенести цей контроль на територію одержувача, забезпечивши перевірку продукції та повернення або утилізацію неякісної продукції за рахунок гарантії або страховки. У такому випадку вантажівки з зерном могли б майже без зупинок на кордоні їхати до порту Клайпеда, де їх перевіряв би харчовий і ветеринарний контроль і не перешкоджав би виїзду, – зазначає Юргіс Адомавічюс.

Частковим вирішенням проблеми тривалого процесу транспортування вантажів та отримання документів могло б стати запровадження дистанційного заповнення документів, яке поширене, наприклад, у Литві. За оцінками Bunasta, електронні стандарти обміну інформацією можуть заощадити один день вантажних перевезень. Використання нових технологій і повна імплементація законодавства про діджиталізацію може скоротити адміністративні витрати транспортної галузі на суму від 20 до 27 млрд євро до 2040 року. Bunasta використовує власну систему, яка базується на алгоритмах штучного інтелекту. Технологія аналізує транспортні документи, розпізнає зображення і може скоротити середній час оформлення цих документів з 40 до 16 хвилин. Компанія працює над розвитком системи і скороченням часу на заповнення транспортних декларацій в середньому до п'яти хвилин.

– Вирішення проблем митних процедур вимагає комплексної стратегії, що поєднує використання технологій, обмін передовим досвідом, політичну волю та інвестиції. Тільки після цього можна буде говорити, що торговельний коридор між країнами Балтії та Україною є ефективним і вигідним для всіх зацікавлених сторін, вважає Юргіс Адомавічюс.